/Files/images/1.jpgСценарій

фольклорних посиденьок

«Історія поколінь в українській поезії та прозі»

Мета: Пригадати види творів усної народної творчості, історію їх виникнення, призначення та роль у житті нашого народу; звернути увагу на те, що вони супроводжують людину протягом всього життя; розвивати естетичне сприйняття фольклорних творів; виховувати любов до творчості українського народу, його духовних надбань.

Присутні: 28 учасників свята, працівники бібліотеки – 2 чоловіки.

Роздатковий матеріал: флаєри.

Технічні засоби: комп’ютер, цифровий фотоапарат.

Хід свята

Вступне слово бібліотекаря.

- Добрий день. Запрошуємо вас на свято народної творчості «Історія поколінь в українській поезії та прозі».

- Усна народна творчість є не тільки неоціненним скарбом нашого народу, але й невичерпним джерелом мудрості і краси, яке живить людину протягом усього її життя, наповнює буття змістом, радістю та святом. Вона виникла в сиву давнину і до сьогодні допомагає людині жити. Адже не можна собі уявити наше життя без казок, прислів’їв, загадок та пісень.

Розповідь бібліотекаря Н.В. Погрібної про жанрове розмаїття фольклорних творів.

Фольклорних жанрів досить багато - це і загадки, і анекдоти, й історичні пісні, і балади, і казки, й легенди, і перекази, і байки, і притчі, й народні казки.

Одним із жанрів народної творчості, що супроводжував людину протягом життя і супроводжує її донині, є загадки, прислів’я та приказки. Ще наші пращури, коли створювали прислів’я, приказки та загадки, прагнули відобразити в них всю накопичену мудрість і передати її у такому вигляді майбутнім поколінням. Пригадайте загадки, які ви загадували своїм дітям і загадуєте внукам.

(Чорнокур Г.І. читає прислів’я, приказки та загадки )

Бібліотекар Н.В. Погрібна.

- У давнину люди жили в повній гармонії з природою, тому вони влаштовували свята і супроводжували піснями будь-яку подію свого життя. Український народ по праву вважається одним із найбільш співучих у світі. Народна пісня супроводжувала людину і в щоденному побуті, і на шляхах історії, обіймала її багатогранний світ. Де тільки вона не побувала! Усе бачила, усе переживала. Бентежилась і розважалась. І розчаровувалась, сміялась і плакала… Мабуть тому в українській народній творчості дуже багато різноманітних ліричних пісень. Для кожного свята, про кожну визначну подію і про кожну видатну людину складено багато пісень. Були пісні про любов і про роботу, про щастя і важку долю, пісні козацькі і пісні обрядові. Усі українські народні пісні дуже соковиті і різнобарвні. Без цих пісень неможливо уявити український фольклор, без них неможливо уявити життя українського народу. Найбільш розповсюджені в українському фольклорі пісні про кохання, як щасливе, так і таке, що не знаходить відповіді в коханому серці.

(Учасниками свята виконуються пісні про нещасливе та щасливе кохання)

Бібліотекар Н.В. Погрібна.

- Крім образів молодої пари, найчастіше створюється образ матері, яка виступає або доброю чуйною порадницею (застерігає дочку від необдуманих вчинків, не пускає до хлопця-гультяя; сина застерігає від дівчат, що вміють чаклувати) або ж злою розлучницею, яка не хоче зрозуміти почуття своєї вже дорослої дитини. У різноманітному багатстві жанрів українського фольклору – в піснях, думах, голосіннях, прислів’ях, колядках і щедрівках – всюди ми зустрічаємо величний образ матері, всюди знаходимо виявлення до неї надзвичайної любові. В українських обрядових піснях зберігся відгомін давнього культу матері як хранительки сімейного вогнища. Адже традиційно більша частина відповідальності за виховання дітей, підготовку їх до дорослого життя покладалася на матір. Від неї вимагалася повна самовіддача, готовність до самопожертви заради дітей. Образ матері — це символ добра на землі. Це символ Батьківщини, якій люди віддають найтепліші почуття, свою любов.

(Учасниками свята виконується пісня про матір)

Бібліотекар Н.В. Погрібна.

- Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце — в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим.

І скільки б тобі не було років — п'ять чи п'ятдесят, — тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя любов до матері, тим світліше і радісніше її життя.

- Наступна група фольклорних творів - жартівливі пісні. В них позначилась весела вдача українця, який вміє з гумором сприймати несподівані повороти долі, знаходити розраду у влучному жарті. Ці пісні торкаються різних тем — від комічних життєвих ситуацій до зовсім невеселих подій, на які люди пробують подивитися з іронією.

У них з гумором згадуються залицяльники-невдахи, які не вміють заговорити до дівчини, або бояться її батьків. Висміються речі, які в інших ліричних творах постають причиною сімейних драм. Так, з іронією народ змальовує дідів, які, розраховуючи на свої маєтки, сватаються до молодих дівчат. У таких піснях старий чоловік є не трагедією для молодої жінки, а, навпаки, стає об'єктом насмішок, бо дружина його обдурює, ходить на танці, гуляє з молодими. Сатирично оспівуються п'яниці, яких жінки женуть додому з корчми. У них злегка чи дошкульно висміюються й інші шкідливі звички чи вади людей, негативні риси характеру. Жартівливі пісні численні за кількістю і розмаїті за тематикою. У них проявляється «привілля для веселощів, іронії, дотепу українця, без яких він не може жити. Ця веселість тим привабливіша, що вона непідробна, природня, а дотепність, неначе іскра, часто з'являється несподівано і з блиском». Жартівливі пісні щедро відобразили і сферу родинного побуту. Тільки зрідка оспівується в них ідилія сімейного життя, захоплення чоловіка жінкою чи навпаки. В переважній же більшості тематика їх присвячена різним смішним сторонам сімейних відносин.

(Учасниками свята виконується жартівлива пісня про чоловіка й жінку)

Бібліотекар Н.В Погрібна.

- Усна народна творчість — це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пісня, якій світ дав найвищу оцінку. Використання вікового досвіду народу завжди допомагало нашим поетам і письменникам. Починаючи від Котляревського, ми можемо побачити в творах Тараса Шевченка, Леоніда Глібова, Лесі Українки, Івана Франка, Ліни Костенко та інших українських поетів та письменників яскраві зразки народної мудрості, цього невичерпного й справді цілющого для художника джерела. А твори, написані відомими авторами, стають народними. Наприклад, твір Андрія Малишка "Пісня про рушник". У ньому поет використав символ — рушник, який на щастя-долю вишила мати синові, щоб їхав "в дорогу далеку". Зараз цей вірш є народною піснею.

( Комп’ютерна презентація на пісню А. Малишка "Пісня про рушник")

Бібліотекар Н.В. Погрібна.

- Протягом століть напруженої боротьби за національне i соціальне визволення український народ творив сувору, мужню й водночас ліричну поезію. Ці перлини народної творчості не втратили i ніколи не втратять свого наукового та культурного значення, особливо в наш буремний час, адже в них відбито світогляд народу на кожному етапі його історичного розвитку, його морально-етичні погляди й естетичні смаки.

(Євдомаха Н.Д. читає вірш «Лети, мій голубе, лети»)

Чорнокур Г.І.

- Сонечко зійшло в Україні, хай дарує нам добро і силу, хай пісні звучать у кожній хаті, щоб ми були здорові і багаті.

(Учасниками свята виконується попурі українських пісень)

Заключне слово бібліотекаря Н.В. Погрібної.

- Взагалі, усі фольклорні твори є дуже важливою частиною історичних набутків українського народу і ніякі обставини не можуть скоротити це диво дивне, створене нашими талановитими предками. Диво, що таїть в собі стільки сили і одвічної мудрості! Адже минають часи, змінюються можновладці, світ потрясають руйнівні війни, на зміну старому постійно приходить нове і сучасне, а народна творчість все так же стійко проносить через усі незгоди і злидні свою нев’янучу молодість і свою красу. І я впевнена, що саме українські народні твори надихатимуть майбутні покоління на створення власних невмирущих шедеврів.

- Завершити сьогоднішнє свято народної творчості хотілося б словами Кобзаря:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава

Слава України!

Т. Шевченко

(На завершення учасники отримують флаєри, підготовлені до свята)

Домашнє завдання: скласти дерево свого роду.

Сценарій підготувала завідуюча відділом обслуговування Погрібна Наталія Вікторівна.

Використана література:

Культура і побут населення України: Навч.посібник/ В.І. Наулко, Л.Ф. Артюх, В.Ф. Горленко та ін. К.: Либідь, 1991.—232с.; іл.

Супруненко В.П. Ми – українці. Енциклопедія українознавства., У2кн.:-Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 1999. Кн.1.—412с.: іл.

Володимир Орловський. Микола Пимоненко. Альбом.—Хм.: Галерея—2006р.—192с.

Петриківка: Альбом репродукцій. Petrykivka: Album of reproductions/ Упоряд.- редакційна колегія.- Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2001.-216с.: іл.

Марфа Тимченко. Альбом-каталог/ Автор-упорядник Є. Шевченко. Вступ.стат. Є. Шевченко, В. Щербак.— К.: Народні джерела, 2007.— 152с.:іл.

Інтернет-джерела:

http://www.ukrlit.vn.ua/info/folk/1_3.html

http://academia-pc.com.ua/product/221

https://www.youtube.com/watch?v=mIMlPC8pFh8

http://proridne.com/content/пісні/жартівливі/

http://www.e-reading.club/chapter.php/1006554/78/Lanovik_-_Ukrainska_usna_narodna_tvorchist.html

http://refsmarket.com.ua/searchdirect.php?ID=3161241

/Files/images/2.jpg/Files/images/3.jpg/Files/images/4.jpg/Files/images/5.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 1576