• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Безоплатна правова допомога

Покровське бюро правової допомоги інформує:

2018-09-25 11:16:46

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

- встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

- звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

- звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;

2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

3. органу опіки та піклування;

4. прокурора;

5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.

Покровське бюро правової допомоги інформує:

2018-08-04 12:36:56

«Як здобути освіту в домашніх умовах?»

З прийняттям нового Закону України “Про освіту” одним із пунктів реформування освітньої системи стало ведення домашнього навчання. Тобто, тепер батьки можуть забезпечити дитині навчання як у звичайній школі, так і самостійно організувати освітній процес. Згідно з Конституцією України та міжнародним законодавством саме батьки відповідають за освіту дитини. У Законі «Про освіту» сказано, що основними формами отримання освіти є: інституційна (очна, заочна, дистанційна або мережева освіта); індивідуальна (екстернат, домашня освіта, педагогічний патронаж, освіта на робочому місці); дуальна (змішаний тип навчання: частково в навчальному закладі, частково на робочому місці). На жаль, на сьогодні, ще не розроблене положення безпосередньо про домашню освіту (вона передбачає абсолютно вільний формат навчання дитини без втручання органів і установ освіти). Тому не зовсім зрозуміло, чим сімейне навчання на практиці відрізняється від екстернату. Поки що єдиним документом, що передбачає організацію індивідуальної форми навчання, залишається Положення про індивідуальну форму навчання в загально - освітніх навчальних закладах. Індивідуальна форма навчання в системі загальної середньої освіти – це одна із форм організації навчально-виховного процесу для забезпечення права осіб на здобуття повної загальної середньої освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.

Для переходу до індивідуальної форми навчання потрібно виконання хоча б одного з таких пунктів:

1. Заява одного з батьків або їх законних представників (для повнолітніх – їх особиста заява) про зарахування на індивідуальну форму навчання.

2. Наказ керівника навчального закладу.

3. Погодження відповідного органу управління освітою.

Крім того, визначається обмежене коло осіб, для яких може запроваджуватись індивідуальна форма навчання:

1. Особи, які за станом здоров’я (у тому числі особи з особливими освітніми потребами, з інвалідністю та ті, яким необхідно пройти медичне лікування в закладі охорони здоров'я більше одного місяця) не можуть відвідувати навчальний заклад.

2. Особи, що проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб).

3. Особи, які проживають у зоні збройного конфлікту, на тимчасово окупованій території України або у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження тощо та надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру (з використанням дистанційної форми навчання) відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

4. Особи є іноземцями або особами без громадянства (діти-біженці, діти, чиї батьки подали заяви про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового чи тимчасового захисту, діти іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства).

Також, Положення містить перелік документів, що необхідні для зарахування на індивідуальну форму навчання:

1. Заява одного з батьків (законних представників) або особиста заява (для учнів, які на дату подання заяви є повнолітніми).

2. Документ про наявний рівень освіти (копію свідоцтва про базову загальну середню освіту, табель або виписку оцінок із класного журналу за останній рік навчання

3. Висновок лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я за місцем спостереження дитини про переведення на індивідуальну форму навчання за станом здоров’я (для осіб, які за станом здоров’я не можуть відвідувати навчальний заклад, а також осіб з особливими освітніми потребами, з інвалідністю та тих, яким необхідно пройти медичне лікування в закладі охорони здоров’я більше одного місяця).

4. Копія документа, що підтверджує законність перебування в Україні (для іноземців або осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах).

5. Витяг з протоколу засідання психолого – медико - педагогічної консультації (для осіб з особливими освітніми потребами (за наявності).

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Головний спеціаліст
Нікопольського МЦ з надання БВПД В.Л. Чернишов
10.07.2018

«Порядок реєстрації дитини після народження»

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини. Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища. Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові. Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі. Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть надати дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом. Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом. По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі. Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Головний спеціаліст
Нікопольського МЦ з надання БВПД В.Л. Чернишов 10.07.2018

Покровське бюро правової допомоги інформує:

2018-03-23 12:31:37

Міністерство освіти і науки оприлюднило проект Плану реалізації експерименту з впровадження електронних підручників та Національної електронної освітньої платформи. Цей документ містить загальні підходи до проведення апробації дослідних зразків е-підручників та поетапного запровадження їх у школах, а також бачення щодо структури та функціонування е-платформи. Ресурсом для розміщення електронного освітнього контенту та забезпечення вільного доступу до е-підручників стане Національна освітня е-платформа. Зокрема, вже в цьому році в межах Національної освітньої е-платформи планується створити модулі, що забезпечать прозору експертизу е-підручників, а також механізми їх відбору. До 30 березня Міністерство освіти і науки прийматиме пропозиції щодо створення модулів і контенту для Національної освітньої електронної платформи згідно з Проектом плану реалізації експерименту з впровадження е-підручника і е-платформи. Пропозиції повинні містити загальний опис бачення, технологій, які мають реалізовуватися, конкретних завдань і заходів, етапів і термінів реалізації, необхідні ресурси, орієнтовний бюджет. Важливо надати емпіричний досвід і кейс-стаді, які аргументують необхідність застосування саме запропонованого підходу. Не пізніше 6 квітня Міністерство освіти і науки розгляне надіслані пропозиції та представить громадськості деталізований план подальших дій.

Нагадуємо, що з будь-яких правових питань ви можете звернутись до відділу “Покровське бюро правової допомоги” Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Покров, вул. Героїв України, 13, тел. (05667) 6-65-08, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Покровське бюро правової допомоги інформує:

2018-01-24 10:09:41

Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.
Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».
Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:
  • Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
  • Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.
Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.
Нагадуємо, що роз’яснення законодавства і консультації з правових питань можуть отримати усі, хто звернеться до відділу “Покровське бюро правової допомоги” Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Покров, вул. Героїв України, 13, тел. (05667) 6-65-08, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

ПАМ’ЯТКА АДВОКАТУ

2017-12-29 08:43:27

  • Адвокати не мають права вимагати від клієнтів матеріальну або нематеріальну вигоду за надання безоплатної вторинної правової допомоги. Оплата послуг адвокатів за надання безоплатної вторинної правової допомоги та відшкодування витрат, пов’язаних з наданням такої допомоги, здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 465 «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу» (із змінами) на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними додатками*. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в акті надання безоплатної вторинної правової допомоги та у додатках до нього, несе адвокат згідно із законом.
  • Працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги перевіряють подані адвокатами акти надання безоплатної вторинної правової допомоги з відпо від ними додатками на загальних підставах (у порядку черги та залежно від оперативності надання актів). Будь-які спроби адвокатів чи працівників центрів «пришвидшити» опрацювання актів на користь одних адвокатів та на шкоду іншим з метою одержання неправомірної вигоди можуть розглядатися як корупційне діяння.
  • Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» під час видання адвокату доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги враховуються його спеціалізація, досвід роботи, навантаження, складність справ, у яких адвокат бере участь. Будь-які домовленості між адвокатами та працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розподілу справ з метою одержання неправомірної вигоди не допускаються.
  • Адвокат, який отримав доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, у разі виникнення конфлікту інтересів під час надання такої допомоги, або виникнення підстав для припинення її надання чи заміни адвоката, має негайно повідомити про це центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
  • Якщо Ви отримали доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги та Вам стало відомо про іншого адвоката у справі, негайно повідомте про це центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
  • Якщо Вам відомий факт, коли Ваш колега-адвокат вимагає кошти від клієнта системи безоплатної правової допомоги – закликаємо повідомити про це центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

У разі якщо Вам відомі факти корупційних діянь у системі безоплатної правової допомоги, повідомте про це за цілодобовим телефонним номером (044) 364 17 47**. Ви можете залишити повідомлення анонімно.

* Див. наказ Міністерства юстиції України від 16.10.2014 № 1702/5 «Про затвердження форми акта надання безоплатної вторинної правової допомоги та додатків до нього», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.10.2014 за №1281/26058).

** Прийом дзвінків та повідомлень здійснюють працівники відділу запобігання корупції Координаційного центру з надання правової допомоги.

ПАМ’ЯТКА КЛІЄНТУ

  • Працівники цього центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (бюро правової допомоги) та адвокати, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, не мають права вимагати чи отримувати грошові кошти або інше майно чи будь-які вигоди нематеріального характеру (пільги, послуги, нематеріальні активи тощо) за свої послуги. Їх роботу оплачує держава.
  • Тут не допускаються жодні збори будь-яких благодійних пожертв з клієнтів.
  • Адвокат чи працівники центру не мають права вимагати чи просити кошти на транспортні витрати або проїзд.
  • Якщо Ваші інтереси представляють у суді, і Ви не належите до категорії осіб, звільнених від сплати судового збору, працівники центру або адвокат можуть повідомити Вам про необхідність самостійно сплатити судовий збір. Однак це не є спонуканням до надання чи отримання неправомірної вигоди, а повідомлення про передбачену Законом України «Про судовий збір» норму. Так само на Вас покладається оплата поштових витрат, досліджень, експертиз у відповідних провадженнях.

Якщо у цьому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги (бюро правової допомоги) у Вас вимагали кошти чи будь-яку іншу винагороду, або Вам відомі такі випадки – повідомте про це за цілодобовим телефонним номером (044) 364 17 47*. Ви можете залишити повідомлення анонімно.

* Прийом дзвінків та повідомлень здійснюють працівники відділу запобігання корупції Координаційного центру з надання правової допомоги.

ПАМ’ЯТКА ПРАЦІВНИКАМ

СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ

  • Працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги чи бюро правової допомоги не мають права отримувати грошові кошти або інше майно чи будь-які вигоди нематеріального характеру (пільги, послуги, нематеріальні активи тощо) від клієнтів за надання правових послуг.
  • Будь-який збір благодійних пожертв з клієнтів або інших осіб, у тому числі працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги чи бюро правової допомоги, для вирішення потреб центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги чи бюро правової допомоги заборонено.
  • Працівникам центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги забороняється отримувати грошові кошти або інше майно чи будь-які вигоди нематеріального характеру (пільги, послуги, нематеріальні активи тощо) від адвокатів за прийняття тих чи інших рішень на їх користь (під час розподілу справ, опрацювання актів звітності тощо).
  • Видатки на заробітну плату є захищеними видатками бюджету і не можуть бути використані на інші потреби центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги чи бюро правової допомоги.
  • Працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги чи бюро правової допомоги у випадку наявності конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані повідомляти безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вони дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів.
  • Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення / ініціювання звільнення з посади працівника центру (бюро), якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
  • Працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги чи бюро правової допомоги не можуть використовувати службове становище під час прийняття рішень, вибору і застосування процедур публічної закупівлі, зокрема не допускається обмеження конкуренції та сприяння певним учасникам з метою визначення їх переможцями торгів. Працівники центрів мають пам’ятати: будь-які попередні домовленості із зовнішніми контрагентами з метою «сприяння» їх пере мо зі у процедурі закупівлі можуть бути розцінені як діяння, що містять ознаки корупції.

У разі якщо Вам відомі факти корупційних діянь у системі безоплатної правової допомоги, повідомте про це за цілодобовим телефонним номером (044) 364 17 47*. Ви можете залишити повідомлення анонімно.

* Прийом дзвінків та повідомлень здійснюють працівники відділу запобігання корупції Координаційного центру з надання правової допомоги.

Кiлькiсть переглядiв: 185

Коментарi