Сценарій літературного портрету «Ліна Костенко: поезія для мене - то є все»

/Files/images/poezya/l_kostenko/5.jpg

Мета: стисло розповісти учням біографію Ліни Василівни Костенко, акцентувати увагу на її творчості, багатогранній та витонченій поезії, спонукати учнів до читання віршів Ліни Костенко; виховувати любов до поезії, України, її людей.

Обладнання: аудіо та відео апаратура, мультимедійний екран, цифровий фотоапарат, вірші Ліни Костенко, книжкова виставка, фотовиставки, візитівки.

ХІД ЗАХОДУ

Ведучий 1

Доброго дня дорогі учні! Сьогодні ми запросили вас для того, щоб розповісти про талановиту українську поетесу - Ліну Костенко. Кажуть, що талант, якщо він є, то проявляється в усьому. Це ж можна сказати і про геніальність поетеси, нашої сучасниці, якій 19 березня виповнилося 87 років.

Ведучий 2

Ліна Василівна Костенко - українська письменниця-шестидесятниця, Лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів, премії Петрарки. Почесна професорка Києво-Могилянської академії, почесна докторесса Львівського та Чернівецького університетів, почесний професор Національного університету "Києво-Могилянська академія".

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу.

Ведучий 1

Народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінованого поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш.

Ведучий 2

Після закінчення середньої школи Ліна Костенко навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. Олексія Максимовича Горького, який закінчила 1956 року. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961році, не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.

Ведучий 1

Збірка “Річка Геракліта” – це міні, вибране вже друкованих та нових поезій Ліни Костенко. Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле, циклічний міфологічний час та лінійний час християнства перетинаються між собою. Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну “поему” філософського осягнення Часу. Саме зараз, у вас є можливість послухати вірш з цієї збірки, під назвою «Шипшина», у виконанні Ведьоріної Софії, учениці 5-а класу 6 школи та вихованка театрального класу школи мистецтв.

Шипшина важко віддає плоди

Вона людей хапає за рукава

Вона кричить: – Людино, підожди!

О, підожди, людино, будь ласкава

Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!

Одна пташина так мене просила!

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш

І просто осінь щоб була красива.

Ведучий 1

Книги Л. Костенко: «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) - стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її подальший розвиток.
Ведучий 2

Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки й палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Ліни Василівни практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим до сьогодні твором — романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987 pоці була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. Тож, пропонуємо послухати уривок з історичного роману у віршах під назвою «Маруся Чурай», який виконає учениця 7-В класу 6 школи та вихованка театрального класу школи мистецтв.

Берсеньова Єлизавета.

І сонце, сонце — як жива істота,
єдина, що всміхається мені!

Я завтра, сонце, буду умирати.
Я перейшла вже смертницьку межу.
Спасибі, сонце, ти прийшло крізь грати.
Я лиш тобі всю правду розкажу.

Не помста це була, не божевілля.
Людина спрóста ближнього не вб’є.
Я не труїла. Те прокляте зілля
він випив сам. Воно було моє.

Я ту отруту з розпачу зібрала.
Я змалку знаю, де яке зело.
Мені це ще од баби перейшло,—
її вважала відьмою Полтава.

У неї котик був, як чортеня,
і чорна доля з чорними очима.
Цілюще зілля, óтруї, дання,—
все знала баба. І мене навчила.

Я наварила м’яти, драголюбу.
Не пособило. Наварила ще.
Вже скоро день, що їм іти до шлюбу,
мене ж пече всередині, пече!

«Болить моя головонька від самого чола:
не бачила миленького ні тепер, ні вчора»,—
отак собі заспіваю, наче й не журюся.
«А як вийду за ворота, од вітру валюся».
Любилися ж, кохалися, як голубів пара!
«Не дай боже розійтися,
як чорная хмара»…

А найстрашніше, що пече, як жóга,
перевертає душу від жалю:
невірного, брехливого, чужого,
огидного,— а я ж його люблю!

«У неділю рано зілля копала...
А у понеділок переполоскала...»
Порятуй від болю, смертонько ласкава!

Ведучий 1
Ліна Костенко – авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987).

Її перу належать також збірка поезій «Сад нетанучих скульптур» (1987) та збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Живе та працює Ліна Костенко в Києві.

В 2010 році Ліна Василівна опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.

В березні 1992 року була нагороджена Почесною відзнакою Президента України і Орденом князя Ярослава Мудрого п’ятого ступеня.

Ведучий 2

Ліна Костенко завжди відрізнялась своїм патріотичним натхненням та щирим коханням до рідної України. Із самими невибагливими і теплими почуттями представлений світу її вірш « Усе моє, то зветься Україна». Для вас його виконає Остапенко Ольга, учениця 5-Б класу 6 школи, вихованка театрального класу школи мистецтв.

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

Ведучий 1

Ліна Костенко - Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги в 2000 році, в цьому ж році визнана почесним доктором Чернівецького національного університету, почесний доктор Львівського національного університету.

Удостоєна відзнаки "Золотий письменник України" в 2012 році, а в листопаді 2013 року Українська греко-католицька церква нагородила Ліну Костенко третьою щорічною відзнакою імені блаженного священномученика Омеляна Ковча.

Ведучий 2

Також саме Ліні Костенко належить знаменна фраза: «Політичної біжутерії не ношу!». Ці слова вона сказала, відмовившись від звання Героя України.

Останній вірш нашого заходу, але далеко не останній вірш написаний збагненною і не збагненною Ліною Костенко під назвою «Двори стоять у хуртовині айстр» у виконанні Куропятник Дарини, учениці 7-В класу 6 школи та вихованка театрального класу школи мистецтв.

Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.

Це так природно — відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина,—
то музика нагадує про Вас,
то раптом ця осіння хуртовина.

Це так природно — музика і час,
і Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!

Ведучий 1

Ліна Костенко – беззаперечний моральний авторитет для багатьох українців, адже за свій вік не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне «Ні» підлості, брехні, зрадництву. Її поезія – це позиція, вчинок. Ліна Василівна підписувала в 1965 році лист-протест проти арештів української інтелігенції. Ліна Костенко завжди відстоювала честь і гідність українського народу. Наприклад в 1966 році вона написала лист на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна» й робила безліч інших учинків, які засвідчували її активну громадянську позицію. Після цього вона майже десять років писала «в шухляду», розплачуючись за власну принциповість. Тодішня влада, зрозумівши, що її «не приручити», позбавила права друкувати власні твори, що для поета – майже смерть. Але вона вистояла.

Ведучий 2

На завершення пропоную подивитись відеозапис пісні у виконанні Ольги Богомолець, слова до якої є віршами Ліни Костенко. Ця пісня - ще один доказ багатогранності відомої української поетеси.

Перегляд відео

Ведучий 1

Мовчання Ліни Василівни є надзвичайно промовистим. У час, коли простір, ефір неймовірно засмічений балаканиною, вона воліє мовчати. Жодні спокуси викликати в неї відповідну реакцію з приводу чогось чи когось – даремні. І це горде мовчання теж є позицією. А чи маєте ви свою позицію в цьому житті, своє власне бачення цього світу? Це риторичне питання, на яке кожен з вас має відповісти сам, протягом всього свого життя.

До нових зустрічей!

Використана література:

- Костенко Л. В. Мадонна Перехресть/ Ліна Костенко. – К.: Либідь, 2012. – 112с.: іл.

- Костенко, Ліна. Записки українського самашедшего / Ліна Костенко. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА_ГА, 2011. – 416с. – ( Перлини сучасної літератури)

- Костенко Л.В. Неповторність: Вірші, поеми. – К.: Молодь, 1980. – 224 с.

- Костенко Л.В. Річка Геракліта / Ліна Костенко; упоряд. та передм. О. Пахльовської; післямова Д. Дроздовського; худож. С. Якутович. – К.: Либідь, 2011. – 336 с.: іл.

- /Files/images/poezya/l_kostenko/3.jpg/Files/images/poezya/l_kostenko/4.jpg/Files/images/poezya/l_kostenko/2.jpg/Files/images/poezya/l_kostenko/1.jpg https://www.youtube.com/watch?v=0dung7I6xPY

Кiлькiсть переглядiв: 628